Вирішення житлового питання для переселенців: огляд варіантів, що існують

214

Четвертий рік тривають поневіряння мешканців Донецької та Луганської областей, які вимушено покинули свої домівки внаслідок російської агресії на Донбасі. Багато сімей не раз за цей час змінили місце проживання, шукаючи кращих умов та підйомної ціни на оренду, іноді змінивши не тільки по декілька квартир, але й міст та областей. Звісно, що кожен спочатку мріяв про якнайшвидше повернення додому, але з кожним роком надія танула. Коли стало зрозуміло, що війна ще надовго, та вже ніби й «проросли» на новому місці, з’явилася нова мрія — отримати власне житло тут.

Чотири роки випробувань — це багато. Звісно, за цей час певна частина луганчан та донеччан, не знайшовши для себе варіанту перебування на вільних територіях, змушені були повернутися назад, якщо їхні будинки вціліли. Певний прошарок тих, хто виїхав з окупації, хто зміг вивезти майно, гроші чи навіть свій бізнес, хто швидко знайшов свою нішу та почав заробляти, вже придбали нове житло. Ще одна група людей — це ті, кому вдалося продати нерухомість в окупованій зоні (хай і втричі дешевше, але…) і отримані кошти вкласти в новобудови на етапі фундаменту, коли ціни більш-менш привабливі. Хтось продовжує накопичувати, працюючи на трьох роботах, заощаджуючи на всьому і сподіваючись на участь у житлових програмах. І остання категорія людей — це багатодітні родини, особи з обмеженими фізичними можливостями, пенсіонери, люди з дуже малими доходами, які ледь виживають у гуртожитках або винаймають одну маленьку квартиру, де тісняться по декілька чоловік. Які на сьогодні існують можливості для переселенців у вирішенні житлового питання? Чи є способи допомогти малозабезпеченим? В цьому матеріалі ми намагалися зробити огляд наявних варіантів.

Державна програма «Доступне житло»

Вихідні дані

27 листопада 2017 р. у державну програму «Доступне житло», передбачену Порядком забезпечення громадян доступним житлом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.09 № 140 (із змінами, внесеними постановою уряду від 20.09.2017 № 708), вдихнули життя, тобто дали фінансування. Реалізацією цієї програми займається Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву».

Згідно програми громадянам зі статусом внутрішньо переміщеної особи (ВПО) держава надає підтримку, сплачуючи 50% вартості будівництва (придбання доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту у розмірі 7% річних). На сьогодні друга частина «державного пакету» (іпотека під 7%) не працює.

Новина швидко поширилася серед переселенців, викликавши бурхливу активність: у перші дні після оголошення початку фінансування програми в коридорах центрального офісу Держмолодьжитла побували сотні людей (за даними Мінсоцполітики, на кінець 2017 р. у столиці зареєстровано понад 175 тис. ВПО, в області - понад 63 тис., по всій країні - 1,5 млн.). На 2017 рік уряд виділив 30 млн. грн., і 22 родини, які встигли зареєструватися в електронній черзі, отримали квартири вже у грудні. На 2018-й на програму «Доступне житло» виділено 100 млн. грн. — знову ж таки у форматі 50×50. І це на всю країну. Обіцяють, що кошти розподілятимуться пропорційно на всі регіони. І цієї суми, за словами директора Іпотечного центру Держмолодьжитла Миколи Марчука, вистачить приблизно на 250−300 сімей. У фонді також розуміють, що виділених коштів надто мало, тому продовжують працювати над залученням іноземних інвестицій: «В першу чергу, ми зустрічалися з представниками німецької банківської групи „Кредитна установа від відбудови“ (KfW), презентували наші програми. Вони взяли всі документи і обіцяли подумати над можливістю співпраці, але поки що офіційної відповіді щодо їх рішення ми не маємо», — пояснює чиновник.

Поки державні мужі шукають додаткове фінансування, переселенці та учасники АТО (адже «Доступне житло» розраховане і на них) намагаються потрапити в електронну чергу. І нехай перспективи доволі туманні, більшість керується принципом: «краще пошкодувати про зроблене, ніж про незроблене». І збирають пакет документів на реєстрацію у програмі.

Що потрібно знати переселенцю щодо участі у програмі?

Треба відзначити, Держмолодьжитло оперативно та повно інформує потенційних учасників програми «Доступне житло» про умови надання держдопомоги та про результати отримання квартир. Інформація постійно оновлюється на сайті установи, а також співробітники Фонду детально роз’яснюють нюанси, відповідають на питання відвідувачів, навіть додзвонитися на вказані на сайті телефони теж можна доволі швидко. У розділі «Житлові програми» знаходимо «Доступне житло» і вивчаємо умови участі. На деяких важливих деталях варто зупинитися детальніше.

Перше. Перевірте, чи належить вам або члену родини нерухомість площею більше, ніж 13,65 кв. метрів на території, підконтрольній Україні. Можливо, є право власності на частку батьківської квартири або якась спадщина, про яку ви раніше не мали уявлення. Цю інформацію легко самостійно знайти у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за посиланням. Там же вам доведеться роздрукувати довідку про наявність/відсутність нерухомості у кожного члена родини (навіть у дитини) напередодні подачі заяви до Фонду (дійсна одну добу, коштує 23 грн.), не зважаючи на те, подаються на програму всі члени родини чи ні. І ще важливий нюанс: краще шукати себе в реєстрі за ідентифікаційним номером, бо людей-тезок вистачає - доведеться потім писати пояснення та додатково перевіряти, що це саме ваші дані з Держреєстру.

Друге. Всім членам родини, хто подається на програму, необхідно заздалегідь відвідати районне управління праці та соціального захисту населення (УСЗН), де ви перебуваєте на обліку як ВПО. Тут треба отримати так звану «довідку на довідку», бо стандартний документ про взяття вас на облік як ВПО безстроковий, а у Фонді мають якось переконатися, що на момент подачі заяви ви дійсно зареєстровані за адресою, вказаною у довідці ВПО. Справа у тому, що претендувати на житло ви можете тільки у тому місті, де зареєстровані.

Також в УСЗН ви берете довідку про надання вам всіх видів соціальної допомоги (якщо ви, звісно, таку отримуєте) за останні 6 місяців. Плюс довідку про доходи треба взяти на роботі. Якщо ви офіційно не оформлені, відсутність довідки не є перешкодою для реєстрації у програмі - без неї у вас пакет документів приймуть.

Ось трохи цікавіше з підтвердженням доходів від підприємницької діяльності: податкова формує її 10 днів, то ж подбайте заздалегідь, а також обов’язково додайте до документів копії звітів у податкову за останні два квартали та копії реєстраційних документів суб'єкту підприємницької діяльності (СПД). До речі, про це чомусь у переліку необхідних документів ніде не згадується.

Третє. Якщо на момент подачі заяви, у вас немає паспорту (здали для отримання ID-карти, зміни прізвища тощо) — не страшно, у вас приймуть копію довідки, яка видається на момент отримання паспорту/ID-карти.

Четверте. Найцікавіший момент — розрахунок вартості квартири. На сайті йдеться про те, що розмір державної підтримки розраховується так:

  • площа: 21 кв. м загальної площі на 1 особу + 10,5 кв. м додатково на сім'ю,
  • вартість: не більше граничної вартості 1 кв. м загальної площі житла для населеного пункту за місцем розташування житла.

Розрахунок граничної вартості проводиться за формулою:

гранична вартість = опосередкована вартість * коєфіцієнт населеного пункта, де опосередкована вартість — це вартість 1 кв. м житла, встановлена наказом Мінрегіону.

Тобто, згідно цього наказу вартість квадратного метра житла по місту Києву (не області) становить 12 586 грн., множимо на коефіцієнт 1.75, отримуємо 22 025,5 грн. Як пояснюють у Фонді, це — гранична вартість, насправді ціна у забудовника може бути нижчою.

Наприклад, сім'я складається з трьох осіб, відповідно можна претендувати на 73,5 кв. метри (21×3+10,5) за 1 618 874 грн. (22025,50×73,5), і, коли підійде ваша черга, вам необхідно буде внести 809 437, другу ж половину сплатить держава (за схемою 50×50).

Учасник програми може обрати і більшу площу, але різницю в ціні заплатить сам — держава вносить свою половину лише згідно вище наведеним розрахункам. Поки що спостерігається інша картина: переселенці обирають менші квартири, оскільки їм просто бракує коштів.

В момент подачі заяви переселенці, зареєстровані в столиці, мають вирішити, претендують вони на житло в Києві чи Київській області.

П’яте. Якщо за умовами подружжя має надати свідоцтво про шлюб, це не означає обов’язкової реєстрації і чоловіка, і дружини в житловій програмі, особливо, якщо родина фінансово «не потягне» ті квадратні метри, що їй належать згідно розрахунку. Наприклад, якщо вас четверо (мама, тато, двоє дітей), то можна рахувати не 21×4+10,5 = 94,5 кв. м, а 21×3+10,5 = 73,5 кв. м. Що це дає? По-перше, квартира буде дешевша, по-друге, бігати за довідками доведеться тільки комусь одному з подружжя. Але якщо 94,5 квадратів забагато, націлені ви на, скажімо, 80, тоді подаються всі члени родини, розрахунок на всіх, а по факту обрати об'єкт можна меншої площі - обирати вам.

В день подачі ви приносите оригінали всіх документів, зазначених на сайті Фонду, а кожну сторінку копії завіряєте власним підписом («Копія вірна, підпис, прізвище і дата). При подачі документів мають бути присутніми всі повнолітні члени родини, звичайно, якщо всі вони збираються взяти участь в програмі, і на них розраховуватимуть площу житла. Якщо один з дорослих учасників не може бути присутнім, то він може надати нотаріально завірену довіреність своїм родичам.

Як пояснив директор Іпотечного центру Держмолодьжитло Микола Марчук: «Коли підійшла черга, а коштів на власний внесок не вистачає або запропонований об'єкт не сподобався, то учасники лишаються в черзі, і коли подаються нові об'єкти, їм першим пропонується вибір. Виключення з програми відбувається тільки, якщо учасник напише заяву про відмову від участі у програмі». Об'єкти можуть пропонуватися як на стадії здачі в експлуатацію, так і в процесі будівництва.

Станом на 30 березня 2018 р. зареєстровано 2041 заявник. Слідкувати за чергою і процесом надання квартир можна тут.

Де взяти гроші?

Про перспективи впровадження другого виду програми «Доступне житло» — 7% іпотеки — Микола Марчук розповідає таке: «Якщо у нас з’явиться нормативний документ — такий як от Положення про доступне житло, що 140-ю Постановою передбачено, де буде виписано чітко, яким саме чином будуть надаватися 7%-ві кредити та виділять кошти на це, тоді наряду з отриманням держдопомоги ми зможемо запропонувати вам вибрати 7%-ве кредитування. Це не можна робити разом, але буде вибір: 50×50 чи 7%-й кредит».

На випадок того, що робити, якщо черга підійшла, а грошей на свій внесок у переселенця не вистачає, Фонд передбачив участь державного банка-партнера АБ «Укргазбанк». 24 січня 2018 р. представники Фонду та банку оголосили про підписання Меморандуму про співпрацю між установами з метою впровадження заходів із забезпечення громадян доступним житлом. 6 лютого такий же Меморандум було підписано з «Комерційним банком «Глобус».

Передбачається, що у разі відсутності у учасника програми коштів на власний внесок, нові фінансові партнери надаватимуть іпотечні кредити. Про детальні умови фінансування поки що не повідомлялося.

Але постає питання: якщо за умовами програми середньомісячний грошовий дохід громадян разом із доходом членів їх сімей із розрахунку на одну особу має бути не більше 5-тикратного розміру середньомісячної заробітної плати у відповідному регіоні, розрахованого згідно з даними Держстату, то беручи банківський кредит зазвичай необхідно довести свою сплатоспроможність і показати, навпаки, високі доходи. Тобто за умовами Держмолодьжитла треба бути «бідними», а для банку — «заможними». Ось як коментує ситуацію директор департаменту роздрібного банкінгу Укргазбанку Олег Кляпко: «Вимоги банку до платоспроможності можуть відрізнятися від нормативних вимоги до доходів для участі в програмі, і вони можуть бути більш „м'які“. При отриманні іпотечного кредиту в АБ „УКРГАЗБАНК“ чисті доходи позичальника (враховуючи доходи подружжя та за мінусом всіх затрат: на підтримання життєдіяльності сім'ї, платежів по іншим фінансовим зобов’язанням тощо) повинні перевищувати платіж по кредиту щонайменше на 30%». Щодо терміну погашення зобов’язань по кредиту та відсоткову ставку, Олег Кляпко повідомив, що: «Наразі банк орієнтується на діючі умови програм іпотечного кредитування, де максимальний строк складає 20 років, процентна ставка за стандартними умовами 18,9%, за партнерськими — стартує від 5% річних (на грейс-період); вік від 21 до 65 років на момент закінчення строку кредиту». Але точні цифри будуть зафіксовані після підписання договору про взаємодію між Укргазбанком та Держмолодьжитлом.

Поки держслужбовці ставлять ВПО в чергу, самі переселенці не сидять, склавши руки. У месенджері «Телеграм» створено групу «Доступне житло», де ведеться жваве обговорення програми, зокрема, проблема її недостатнього фінансування. ГО «Мій.Дім.Юа» та ініціативна група громадян, що претендують на участь у програмі, з 06.02.18 розпочали збір підписів під зверненням до Уряду України. «Ми вимагаємо збільшити фінансування програми „Доступне житло“ до 1 мрлд. грн., як це і було закладено Міністерством регіонального розвитку, адже попит на програму вже в 50 разів більше ніж виділено коштів, та повернути пільгову іпотеку під 7% річних, що була дивним чином загублена під час прийняття змін до постанови 140 та прописана в законі 1954», — зазначила голова правління ГО «Мій.дім.юей» Юлія Дрюк-Іляшенко. Також активісти 14 лютого 2018 р. ініціювали мітинг «Стоп Транзит ВПО» під будинком Кабміну, під час якого передали звернення до прем'єр-міністра В. Гройсмана: під документом підписалися понад 800 осіб. Зараз представники ГО «Мій.дім.юей» закликають підписати електронну петицію #43104, і для того, щоб спростити процедуру, навіть створили інструкцію. З необхідних 25 тис. підписів поки що є 3206.

Збирається активно діяти й інша громадська організація — голова Всеукраїнської асоціації переселенців Руслан Калінін закликає всіх зацікавлених у збільшенні фінансування на житлові програми приєднатися до акції, запланованої у травні-червні 2018 р., період, коли депутати можуть переглянути статті витрат бюджету-2018.

До чого треба бути готовим, щоб подати документи на програму «Доступне житло»?

Якщо вас не лякають перспективи отримання квартири через програму, то вам буде корисним цей розділ.

Щоб створити нормальні умови для прийому заяв, з 15 січня 2018 р. керівництво центрального офісу Фонду «Держмолодьжитло» встановило термінал з видачі талонів: електронна черга дозволяє правильно розподілити час на кожного відвідувача, спокійно та уважно заповнити всі форми. В день приймають до 30 заяв. «Ми передбачили іменні талони, щоб уникнути випадків продажу черги, — пояснює директор Іпотечного центру Фонду Микола Марчук. — 23 талони видаються на поточну дату і 7 можна взяти попередньо».

Спочатку люди ледь не штурмували коридор, де стояв термінал. Для організації порядку переселенці самоорганізувалися: щоб отримати омріяний талон, спочатку треба записатися «на аркушик», в кожному такому списку на одну дату відповідно 23 прізвища з телефонами. Кожна група створює групу у вайбері, там тримають зв’язок, обмінюються новинами, домовляються про чергування «на списках».

В цілому така система нормально працює: протягом дня в коридорах Фонду не більше 20-людей, доволі тихо, ніхто не свариться. Але й у цій схемі є важливі деталі. Наприклад, люди вносять прізвище до списку на отримання талону «день у день» (часто на декілька різних дат!), плюс для підстраховки ще беруть талон на попередню реєстрацію — на випадок «як би чогось не сталося», раптом документи не приймуть з першого разу чи ще щось. Потім вони таки все успішно здають з першої спроби, а з усіх попередніх записів вони забувають себе викреслити. Так само пропадає і попередній талон, бо він іменний, і ніхто інший його використати не може. Тобто поводячись безвідповідально та егоїстично, такі люди просто позбавляють можливості інших. До речі, талон повернути можна — здати співробітникам фонду, і тоді він потрапить назад в базу. Питання тільки в тому, чи багато громадян знають про таку процедуру і поїдуть в Держмолодьжитло для цього?

І ще одна підказка: навіть після всіх перекличок напередодні дня подачі (а талони необхідно отримати рівно о 9 годині всім 23-м особам зі списку), декілька людей все одно випадають, то ж, приїхавши на удачу, без запису, можна скористатися моментом і отримати талон «день у день» замість тих, хто відсутній, і успішно стати учасником програми. Але це, звичайно, якщо у вас буде з собою готовий пакет документів.

Важлива новина з’явилася наприкінці березня: з 2 квітня громадяни матимуть змогу подати заяву для участі в програмі «Доступне житло» онлайн, через сайти регіональних управлінь Фонду, інструкція тут.

Лайфхаки від креативних

Ініціатива «Спільна покупка»

Ініціативна група переселенців, серед яких молодіжні громадські організації «ДонбАРСС» та «Спектр» створила проект Donetsk-Kyiv-Village з метою спільної закупівлі квартир з максимальною знижкою за рахунок викупу великої кількості квадратних метрів або навіть цілої секції в одному зі столичних житлових комплексів, який будується. В інформації, розміщеної на сайті, йдеться, що проект спрямований на переселенців з Донецької, Луганської областей та Криму, які змогли самостійно виїхати з окупованої території, перевезти або розпочати новий бізнес, влаштуватися на роботу в Києві або найближчих до нього міст.

«Наша мета — житло для певної групи людей, які можуть софінансувати проект у розмірі 20−30% від вартості житла», — зазначається на сайті ініціативи. За словами активіста Олексія Шишляннікова, за останні півроку вони вивчили декілька пропозицій від різних забудовників, провели переговори, зупинилися на співпраці з ЖК «Малахіт», об'єкти якого розташовані в районі Київського політеху. Також активісти зустрічалися з представниками декількох банків щодо можливості надання кредитів під цей проект. «Справа в тому, — пояснює Олексій, що зазвичай банки не дають кредитів окремій особі з донецькою або луганською пропискою, але у нашому випадку, коли йдеться про особливі умови, про велику організовану групу людей, вони готові розглядати наш запит. Зараз у нас у переліку потенційних учасників „спільної закупівлі“ майже 50 осіб, і рішення щодо придбання квартир необхідно прийняти вже в березні», — пояснює Олексій.

Створи кооператив, отримай домівку

Кооператив «Мальовниче» заснували переселенці ще у 2015 році, отримавши земельні ділянки під будівництво приватних будинків біля села Дмитрівка в Києво-Святошинському районі. Член правління кооперативу Володимир Шашков так коментує ситуацію: «Ми викупили землю, організували людей, підготували проекти для будівництва, документацію. Проблемами залишаються електроенергія, вода, каналізація, дороги».

Ті, хто зважився вкласти свої заощадження в купівлю землі, розраховували на власні фінансові можливості, тому майданчики в «Мальовничому» різного розміру — від 3,5 до 9 соток. Земельні ділянки розподілялися після рішення загальних зборів членів кооперативу. Учасники домовилися про взаємодопомогу та трудову участь у роботах по організації спільного простору. При цьому, якщо немає можливості працювати особисто, люди можуть замінити свою фізичну участь грошовим внеском. На сьогодні, за словами В. Шашкова, з 79 дільниць, з яких складається кооператив, 30% вже забудовані, і всі процеси відбувалися б набагато швидше, як би не основна проблема — відсутність електроенергії, мешканці будинків змушені користуватися власними генераторами. «Ми довго вирішували це питання, але нарешті отримали нові технічні умови на підключення до електрики, що у майбутньому дозволить селищу „Мальовниче“ стати одним з процвітаючих», — переконаний представник кооперативу.

Існує київський позитивний досвід, про який варто згадати. Голова ГО «Житлова спілка переселенців» Сергій Морозов розповів, що пікети КМДА, наполягання на зустрічі з Київським міським головою В. Кличком, дали свої плоди. На сайті адміністрації 25 жовтня 2017 р. з’явилося розпорядження В. Кличка «Про заходи щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в місто Київ, на період до 2020 року». Зараз активісти Спілки вже залучені до розробки програми інтеграції переселенців до київської територіальної громади, зокрема, подаються пропозиції до розділу житла. Також С. Морозов розповів про ідею вирішення житлового питання для вчених-переселенців, оскільки у НАН України є своя земля, частину якої можна виділити під забудови для ВПО. За його підрахунками, підтримка з боку КМДА дозволить здешевити проект і вийти на вартість квадратного метра у межах 250−300 доларів. На цю пропозицію вже пристало близько 60 сімей — вони готові вступити у кооператив. Паралельно з цим, активісти працюють над пошуком іноземних донорів під пільгове кредитування для тих, хто не має достатніх коштів на участь у проекті.

На цю історію треба звернути особливу увагу: про те, що на рахунках територіальних щороку громад залишаються величезні кошти, і переселенцям необхідно проявити активність та залучити ці кошти на свої програми, говорив заступник міністра з питань ТОТ та ВПО Георгій Тука під час круглого столу, організованого Інститутом демократії ім. П.Орлика. «Доводжу до вас офіційно: на 31 грудня 2017 року 109 мільярдів гривень залишились не використаними на місцевих рахунках. На Донеччині не використаними залишились 8,8 мільярдів, на Луганщині - 1 мільярд 825 тисяч», — підкреслив чиновник.

Перспективи надання соціального житла

За даними Міністерства з питань окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб (МінТОТВПО), 4 листопада 2016 р. між урядом України та ФРН підписано протокол про співробітництво в галузі розвитку і триває переговорний процес з KfW щодо умов проекту «Житло для внутрішньо переміщених осіб в Україні». Він передбачає банківський кредит з погашенням частини тіла кредиту за рахунок коштів гранту до 50% від вартості житла, але не більше 10 тис. євро, а також фінансову підтримку муніципалітетів для фінансування соціального житла, будівництва або існуючого житла. У відповіді на наш інформаційний запит зазначено, що після визначення механізму реалізації проекту, відповідну інформацію буде розміщено на сайті Міністерства. На момент виходу матеріалу жодних новин щодо цього проекту, на жаль, там не з’явилося…

Проте, 29 березня 2018 р. на сторінці у фейсбуці очільника Всеукраїнської асоціації переселенців Руслана Калініна з’явилося повідомлення про результати його особистої зустрічі з представниками KfW. «Для реалізації проекту треба підписати договір між урядами України та Німеччини, документ міститиме два компоненти: оренда квартир з правом викупу та іпотека під кредитну ставку, значно нижчу існуючої зараз в Україні. Перед остаточним підписанням договір має бути узгоджений чотирма міністерствами та проголосований у Верховній Раді».

Цікаво, що у пілотному проекті, який передбачає оренду квартир з правом викупу, візьмуть участь декілька міст у Донецької та Луганської областях: держава купує нерухомість переселенцю і передбачає на виплат до 10 років, тобто вся сума розбивається на невеличкі щомісячні платежі. Після сплати усієї суми людина отримує право власності на квартиру. Кошти, які надходитимуть від переселенця, повертаються на фінансування цього проекту для інших ВПО.

Що стосується іпотеки, то за інформацією Р. Калініна, поки що найбільше готовий до кредитування Укргазбанк. Як зазначалося вище, точних даних поки що не оголошували, але нібито йдеться про ставку 7−10%.

Активіст підкреслює, що доля проекту залежить від консолідації зусиль міністерств та парламенту, і напередодні виборів він може «застрягнути» у чиновників або не набрати потрібну кількість голосів народних депутатів. Тому переселенцям необхідно проявляти активність, тиснути на Кабмін та Верховну Раду.

Як бачимо, про фінансування об'єктів соціального житла для тих, хто неспроможний платити більше, ніж за комунальні послуги, вже не йдеться. Але, як-то кажуть, поживемо — побачимо.

Для повноти картини зауважимо, що також готовий мати іпотечні справи з клієнтами з кримською, донецькою та луганською пропискою (знову ж таки зі сплатоспросможними!) й Ощадбанк: тут пропонують кредитування на 20 років під 20,49% річних.

Що відбувається в регіонах?

Якщо вийти за межі Києва та області, де триває ажіотаж з реєстрацією на програму «Доступне житло», то побачимо, що в інших областях України інтерес до державної пропозиції не такий вже і великий. Особливо на Донеччині та Луганщині: люди бояться ризикувати вкладати гроші у нерухомість, яка розташована за декілька кілометрів від лінії фронту, та ще й за таку ціну — вона є непідйомною для більшості переселенців у тих краях.

До того ж, існує проблема і з забудовниками, голова правління Держмолодьжитло Сергій Комнатний пояснює: «У маленьких містах об'єктів немає - не відібрані забудовники або не подалися вони на міжвідомчу комісію (орган Мінрегіону, який затверджує перелік забудовників для програми — авт.), або орган місцевого самоврядування не поінформував забудовника, що це необхідно зробити. Сьогодні ми спільно з Мінрегіоном готуємо зміни до програми, де виключається міжвідомча комісія, будуть встановлені чіткі критерії до об'єкту та забудовника. Громадянин самостійно зможе робити вибір об'єкту на ринку, а ми отримаємо тільки необхідність та зобов’язання перевірити, чи веде він будівництво закононно».

Досвід Львова

Цікавим виявився львівський досвід, про який розповів голова ГО «Кримські переселенці» Рустем Еміргалієв під час круглого столу, організованого Інститутом демократії ім. П. Орлика у Києві наприкінці березня. За його словами, у Львівській області зараз мешкає близько 12 тисяч переселенців з Криму та сходу України. «Ми створили громадську організацію, звернулись до обласної держадміністрації з ініціативою — і зараз маємо 110 земельних ділянок під забудову, які люди отримали у власність, — розповів активіст. — Зробили проектну документацію, але стикнулись із проблемою знайти фінансування для підготовки інфраструктури проектів. Наразі використовуємо цю землю задля реалізації культурних ініціатив: за допомоги посольства Польщі реконструювали Народний будинок, побудували спортивний та дитячий майданчики, провели декілька фестивалів та свят… Таким чином розпочався етап інтеграції переселенців до місцевої громади, пізнавання один одного».

Досвід Сєвєродонецька

Довгий переговорний процес ГО «Солдатські комітети» з місцевою владою увінчався успіхом: рішенням Сєвєродонецької міської ради № 1145 від 26.01.2017 затверджена міська цільова програма «Будівництво багатоповерхових житлових будинків для ВПО у 80 та 84 мікрорайонах м. Сєвєродонецька та формування фонду житла для тимчасового проживання ВПО у м. Сєвєродонецьку на 2017−2018 роки». Станом на 01.07.2017 відведено земельні ділянки для будівництва двох 9-поверхових будинків та п’яти 4-поверхових. «Місто взяло на себе відведення землі та розробку проектів. Проект коштує 350 млн. грн., тому міськрада очікує на допомогу держави, — прокоментувала ситуацію головна спеціалістка відділу соціально-гуманітарних питань міської ради Віра Попсуй. — Місто не має своїх комунальних гуртожитків, яке б можна було надати як соціальне житло». Голова ГО «Солдатські комітети» Костянтин Ільченко сказав, що також сподіваються на підтримку їхнього проекту з боку міжнародних донорів.

І ще як варіант

17 січня 2018 р. Кабінетом Міністрів України було прийняте рішення про внесення змін до Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. № 422.

Постанова ухвалена в рамках виконання «Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 року» схваленої Урядом України 15.11.2017 р. № 909-р, розробником якої є Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.

Завдяки змінам, ВПО зможуть отримати тимчасове житло з фондів для тимчасового проживання у приймаючих громадах. Також, спрощено процедуру збору необхідних документів для взяття на облік та отримання житла. Відтепер особи, які зацікавлені в отриманні тимчасового житла, в тому числі ВПО, замість довідки про склад сім'ї також можуть надати документи, що засвідчують родинні зв’язки (свідоцтво про шлюб, народження дитини, посвідчення опікуна).

Крім того, право на отримання житла у тимчасове користування також отримали і ті ВПО, які мають у власності житлові приміщення на підконтрольній Уряду України території, яке не є придатними для проживання. Для цього потрібно надати довідку про визнання такого приміщення таким, що не відповідає санітарним та технічним вимогам, що видається органами місцевої влади.

Отже, варіанти вирішення проблеми житла, хоч і недосконалі, але ж існують. Важливо, щоб і самі переселенці стали дієвішими, об'єдналися, проявляли ініціативу та активніше відстоювали свої права.

Тетяна Строй
експерт Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.