Profile picture for user Лилия Веревкина
Лилия Веревкина
15.02.2016
1990

Переселенці: що робити з роботою в зоні АТО?

Праця, — для кожної людини це слово має своє особливе значення. Особисто для мене воно втілює в собі образи і хлібороба на полі, і вчителя у школі, і токаря біля станка на заводі, і пекаря біля випічки здоби.

Праця являє собою цілеспрямовану діяльність людей, метою якої є створення матеріальних благ, що покликані задовольняти потреби кожної людини та держави в цілому.

Держава, в свою чергу, створює умови для ефективної зайнятості населення за допомогою законодавства про працю, яке складається з Кодексу законів про працю та інших нормативно-правових актів. Дана сфера законодавства регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Насамперед слід пам’ятати, що трудове законодавство побудовано за принципом пріоритету життя і здоров’я працівників та повної відповідальності роботодавця за створення та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці.

Ситуація на сході України внесла різкі зміни в розмірене життя наших співгромадян. Воєнні дії змусили їх покинути рідні домівки, робочі місця, залишивши «там» значну частину своїх надбань. Покинувши територію на якій проходять антитерористичні дії та прибувши на нове місце проживання, люди зіштовхнулись з проблемою подальшого працевлаштування.

Перед нашими співвітчизниками постало ряд запитань:

• Чи має право роботодавець звільнити працівника, який не виходить на роботу і переїхав з зони проведення АТО?

Міністерство соціальної політики в своєму листі від 08.07.14р. № 7302/3/14−14/13 роз’яснює цю ситуацію так, що працівники, які не виходять на роботу в зв’язку з переміщенням з районів проведення АТО і не мають можливості виходити на роботу в зв’язку з небезпекою для житті і здоров’я, не можуть бути звільненні за прогул (ч.4 п. 1 ст.40 КЗпП України). Адже збереження життя і здоров’я робітників та їх сімей вважається поважною причиною при відсутності працівника на роботі. В такому випадку за працівником зберігається робоче місце та посада.

• Чи має право працівник піти у відпустку під час проведення антитерористичних операцій на території, де знаходиться підприємство, на якому він працює.

Згідно ст. 153 КЗпП України обов’язок забезпечити безпечні умови праці покладено на роботодавця. У зв’язку з цим, роботодавцям, чиї підприємства знаходяться в зоні проведення антитерористичних операцій, що потенційно становить загрозу як для самих роботодавців, так і для працівників, рекомендується тимчасово призупинити роботу підприємства.

Згідно п. 18 ст.25 Закону України «Про відпустки» працівникам в обов’язковому порядку на період проведення АТО у відповідному населеному пункті надається відпустка без збереження заробітної плати. Тобто, роботодавці, які діють в зоні проведення антитерористичної операції однозначного зобов’язані надати працівнику відпустку без збереження заробітної плати у випадку подачі відповідної заяви працівником.

У випадку переміщення працівника із зони проведення АТО, останній не зобов’язаний прибути по місцю роботи і писати заяву на отримання відпустки без збереження заробітної плати. Працівник може надіслати нотаріально завірену заяву листом з повідомленням про вручення або цінним з описом листом. Розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) про відправлення такої заяви в даному випадку є матеріальним доказом і може бути пред’явлений роботодавцю, після закінчення АТО.

• Чи має право переселенець працевлаштуватись на нову роботу без запису про звільнення з попереднього місця роботи в трудовій книжці або ж при відсутності трудової книжки взагалі?

Згідно ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Записи про звільнення в трудову книжку вносяться та підписуються виключно роботодавцем за основним місцем працевлаштування, після видання наказу в день звільнення працівника.

Проте, слід зазначити, що відсутній нормативно-правовий акт, який зобов’язує нового роботодавця контролювати правильність внесення записів у трудову книжку нового працівника попередніми роботодавцями.

Відсутність запису про звільнення за останнім місцем роботи означає, що працівник продовжує перебувати в трудових відносинах з попереднім роботодавцем і не має можливості заключити новий трудовий договір. З аналогічною проблемою стикаються переселенці, трудові книжки яких залишились за попереднім місцем роботи в зоні АТО.

Законодавець пропонує розв’язати цю складну ситуацію за допомогою виготовлення дублікату трудової книжки.

Відповідно до п. 5.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, дублікат трудової книжки може бути виданий за новим місцем роботи у зв’язку з відсутністю доступу до трудової книжки працівника внаслідок надзвичайної ситуації або проведення АТО на території, де знаходиться місце роботи нового працівника.

Дублікат видає новий роботодавець на підставі заяви робітника і отриманої ним у письмовому вигляді інформації зі штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації про виникнення надзвичайної ситуації або Антитерористичного центру при Службі безпеки України про проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник, що надається в довільній формі.

Роботодавець, беручи на роботу працівника без запису про звільнення в трудовій книжці, може перестрахуватись і попросити написати заяву про причини відсутності в трудовій книжці працівника запису про звільнення. Якщо виявиться, що працівник не був звільнений з попереднього місця роботи, роботодавець може перевести його на роботу за сумісництвом та внести відповідні зміни до наказу про прийняття на роботу і в трудову книжку.

Сподіваюсь, що дана стаття надасть можливість нашим співгромадянам вірно регулювати трудові відносини на новому місці проживання.

Ярослава Пронь, юрист, член ОО «ТИ ПОТРІБЕН»