Блокпост Милосердя: Чергування триває!

2016 рік оголошений Роком Милосердя. І у рамках цього проходить акція, започаткована бібліотекарями столиці, яка тепер вже об'єдналася в проект «Недільний обід у шпиталі». Бійцям, що наразі проходять лікування та реабілітацію у Головному військовому клінічному госпіталі Міноборони, вирішили допомогти наші українські жінки, справжні патріоти. Чергування успішно стартувало в бібліотеці ім. Реріха. А 7 лютого ініціативна група «вартувала» вже на другому «Блокпості Милосердя». Чергування триває!

Все більше людей приєднується до доброчинної ініціативи «Недільний обід у шпиталі». Цього разу варта Милосердя відбулася на «блокпосту» № 2 у бібліотеці на Кавказькій, а відвідати вдалося вже три відділення: психіатрію, нейрохірургію та травматологію.

Я дивлюся в очі променисті…

Хочеться відкрити цей звіт віршем прекрасної київської поетеси, волонтерки, і просто світлої, мужньої людини Тетяни Яровициної, яка не тільки внесла свою частку в загальну справу Милосердя, а ще й своєю громадянською лірикою змогла сягнути глибин кожного серця, що билися в унісон в цей день в бібліотеці на вулиці Кавказькій.

ЯК?..

Я дивлюся в очі променисті -
і читаю в них всесвітню тугу,
що блукає східним передмістям…
Як це — на очах втрачати друга?
Як це — молоду завзяту долю
на ваги негайності покласти?
Як це — виживать на полі болю,
клянучи годинник на зап’ясті?..

— Як воно, рідненький?
— Та нормально.
— Бачу, брате… На поправку?!
— Точно!!!
— Хтось, скажи, чека на тебе?
— Мама.
Й тато хворий. Тільки… жить не хоче.
— Хай там як, давай про світле, друже!
От скажи-но, що для тебе — щастя?
— Погляд жінки. Теплий. Небайдужий.
І країна, вільна від напасті…

Це вони, підкошені війною…
це вони, приречені вбивати, —
безпорадні тут, переді мною, —
уві сні тримають автомати
і вертають справедливість світу…
Та правдивих слів не підібрати,
ЯК цим хлопцям хочеться любити…

В цих неймовірно правдивих та щирих рядках — суто материнський, жіночий біль за страждання України та кращих її синів. Доки тут, під мирним небом вільної країни, ми насолоджуємося спокоєм, радістю жити, не ховаючись до підвалів, не здригаючись від звуків звичайнісінького феєрверку, — на Сході держави стоять Вони. Наші Воїни Світла. Найперше, що ми можемо зробити для наших бійців — пам’ятати, кому ми завдячуємо своїм спокійним сном.

Вартові Милосердя розширюють коло небайдужих

Будь-яка добра ініціатива, благородна справа завжди знаходить підтримку в людей. З радістю учасники «Блокпосту Милосердя» повідомляють про те, що суттєво зросла кількість бажаючих долучитися до приготування смачних та поживних «Недільних обідів у шпиталі» для наших хлопців.

«Ми розширили коло людей, які щиро хочуть, а головне — можуть допомогти нашим захисникам. З нами були чудові люди — Карина Дивнич, Ольга Романюк, Нона Папикян, Леся Cмітюх, Віолетта Хачатурова, Оксана Овчарова, Марія Морозенко, Горбачова Валентина, Мазур Віктор, Іванна Щербіна, Тетяна Яровицина, От. Валерій (Спасо-Преображенський собор), Лілія Старікова, Лариса Кондратюк, бібліотеки ім. І. Багряного та ім. О. Новікова-Прибоя», — розповідає директор Бібліотеки на Кавказькій Ксенія Палій.

«Для бійців приготували багато різноманітних гостинців та смаколиків: основною стравою став салат «Олів'є», а ще до воїнів у шпиталь поїхали солодощі, випічка, компоти та цигарки. Підготовчий процес був наповнений моментами творчої єдності та відчуттям причетності до спільної справи. Марія Морозенко згуртувала духовний процес і поділилася з усіма присутніми родинним стародавнім рецептом «завиванців», — продовжує Ксенія.

Окрему подяку за виважені, суто професійні поради ініціативна група висловлює медичному персоналу відділення психіатрії та особисто завідуючому — Олег Васильович Друзь розповів активістам про правила, яких треба дотримуватися під час відвідування бійців.

Дитяче серце — сонце на долонях

Діти аж надто добре розуміються на тому, що відбувається в країні. Дорослі через зашореність, зневіру, лінощі, втому та банальну злість на суворе життя не завжди мають змогу та час відкрити душу, впустити в неї віру та надію на краще.

Інакше з дітьми. Юнь навіть за таких страшних подій, що випали на долю нашої України, дослухається, на відміну від старших людей, тільки до свого серця. Воно і вчить, і підказує, і вміє розрадити, втішити. Дівчинці на ім'я Карина Дивнич, яка ходила з нами до шпиталю, всього 13 років. Всього тринадцять рочків ця дитина дивиться на Божий світ — але яке Сонце може засвітити в ньому!

З кожним бійцем, що довелося побачити того дня, Карина розмовляла так, ніби все життя була знайома: щиро й безпосередньо ставила питання, підтримувала короткі розмови, сміялася… І в кожну палату разом з дівчинкою зазирало те Сонце, яке Каринка довірливо й щедро дарувала нашим захисникам.

Акція триватиме, доки йде війна

Акція «Блокпост Милосердя» безтермінова, вона триватиме доти, доки в Україні продовжуватимуться бойові дії. Тому такі «блокпости» чекають тих, хто хоче підтримати, допомогти. Щонеділі бажаючі збираються на 10:00, кожного разу в різних бібліотеках.

14 лютого — Бібліотека ім. Чапаєва (пр-т Повітрофлотський, 12 т. 248−02−47)

21 лютого — Бібліотека № 11 (вул. Тупікова, 21 т. 457−09−51)

28 лютого — Бібліотека ім. Вершигори (бульвар І. Лепсе, 34 т. 497−70−45)

6 березня — Бібліотека ім. М. Бажана (просп. Червонозоряний, 37 т. 275−95−76)

13 березня — Бібліотека ім. Новікова-Прибоя (вул. Новгородська, 5 т. 245−71−17)

Знайти всю необхідну інформацію, поставити свої питання можна у відкритій спільноті «Недільний Обід У Шпиталі».