Блокпост Милосердя. Обіди для бійців готуємо з любов’ю!

Антитерористична операція. Ці два слова, пролунавши вперше, змінили життя українського народу назавжди. Можна підібрати яку завгодно офіційну назву тому жахливому процесу, що майже два роки триває на Сході України, але ми знаємо: там іде війна. Неоголошена, підступна, кривава, справжнісінька війна.

Чоловіки, яких вона відпускає живими, повертаються геть іншими. Чого їм вартує мужність? Що коїться в душі Воїна Світла темними ночами, коли, раптово розплющивши очі, він в першу мить не розуміє, де знаходиться: чи в затишному будинку з родиною, чи в окопі? Про війну не розкажеш близьким, цьому суцільному жахіттю важко надати словесну форму. Контузії, травми, психічні розлади, — ось який «набуток» привозять вцілілі солдати з фронту.

Саме таких бійців, що проходять зараз лікування та реабілітацію у Головному військовому клінічному госпіталі Міноборони (відділення психіатрії), вирішили «взяти під крило» наші патріоти. 2016 рік оголошений Роком Милосердя. І акції, які започаткували бібліотекарі Солом’янського району, швидко об'єдналися в проект під назвою «Недільний обід у шпиталі». Сьогодні я розкажу про перший «Блокпост Милосердя» — і вже другий візит до бійців АТО.

Від щирого серця

Перший «блокпост» тримав «варту милосердя» в бібліотеці ім. Реріха в минулу неділю. Директор Іванна Щербина — неймовірна людина, що допомагає волонтерам та бійцям з перших днів війни, зараз теж надихнула однодумців-патріотів на добру справу, яку підхопило товариство. Цього разу її колег та читачів в гостинних стінах Храму Книги об'єднала не тільки любов до читання — в той день люди несли до бібліотеки кошики з продуктами, з яких вийшов прекрасний обід для наших захисників.

«Символічно, що першою, ще за півгодини до домовленого часу приїхала наша натхненниця, ініціаторка руху Марічка Морозенко, і першим черговим на наш блокпост милосердя готувати вінегрет прийшов справжній чоловік, патріот Віктор Моргун. І почалося — чистили, різали, солили, перчили, куштували на смак, фасували. Ми готували у складчину вінегрет з картоплі, бурячка, моркви, квасолі, олії, квашених капусти і огірків», — розказує директор бібліотеки.

За її словами, смачний, поживний, недільний обід для поранених бійців було зготовано менш ніж за годину. «І все це робилося тепло, невимушено, з гарним настроєм, під задушевні розмови та веселі жарти… Це було так, як повинно бути, так, як ми давно мріємо — бібліотека стає місцем, де, окрім дозвілля, громада збирається і задля корисних і потрібних справ» — каже Іванна.

За її словами, коли бачиш, як твориться Милосердя, хочеться вклонитися кожній людини, яка до цього причетна. «Це — Марія Морозенко, Ольга Романюк, Оксана та Валерій Овчарови, Віолетта Хачатурова, Нона Папикян, Лариса Кондратюк, Лілія Старікова, Ксенія Палій, Валентина Горбачова, Віктор Мазур, Віктор Моргун. Також „Блокпост Милосердя“ підтримали своєю допомогою Галина Іжко, Тетяна Верстак, колектив бібліотеки ім. Багряного», — розповідає ініціаторка цього «руху милосердя».

І патріотам все вдалося. В мирі, злагоді та дружбі, під пісні та веселий сміх, з любов’ю, від щирого серця, менше ніж за дві години приготували 75 порцій поживного вінегрету. Також до бійців у госпіталь поїхали м’ясні гречаники, домашня випічка, яблука, смачне варення, ягідні компоти, цигарки.

На нас там чекають

«Недільний обід у шпиталі» вдруге відвідав тепер уже своїх підопічних. Перше враження: нас там чекають, з нами хочуть бачитися, до нас звертаються за можливою допомогою. В госпіталі зустрів медичний персонал. Медики перевірили якість страв, що привезли «вартові Милосердя», та закликали бійців АТО, які вже з нетерпінням чекали на цю зустріч», — розповідає Іванна Щербина.

Перед такими відвідинами завжди від хвилювання стискається серце. Ось і цього разу усмішки в перші секунди були крізь сльози: бачити цих мужніх, дужих, гарних українських чоловіків хочеться не в шпиталі, не на лікарняній койці, а в мирному житті, в родинному колі, в добробуті та щасті, бо хто, як не вони, того варті?..

Врешті зустріч вийшла теплою, розмови — відвертими, хоч і болісними, подяка за візит — зворушливою, навіть якось по-дитячому щирою. Дивлячись на наших захисників, вкотре розуміли: війна не десь, а в нашій країні, її темни шляхи кривавим пунктиром вкрили душі цих хлопців. Війна дивиться з їхніх очей, говорить у мовчанні, коли переривається схвильоване слово… І тільки українські бійці там, на Сході (не такий він вже й далекий) стримують ворожу навалу, щоб ми могли спокійно спати.

Думки опісля

Що можуть зробити для воїнів такі собі «народні волонтери»? Нагодувати, вислухати, втішити по-людськи. Але є в бійців проблеми, які повинні допомагати вирішувати професіонали. Саме про це каже Марія Морозенко.

«Думаємо, було б добре, якби у рамках нашої акції запрацювала активніше громадська психологічна допомога. Поки що це наше спілкування із солдатами, які діляться з нами відверто своїми бідами та нещастями. Це вразливі душі та зранені серця. До кожного потрібні індивідуальний підхід, чого не завжди можна знати у роботі за штатним розкладом. Звісно, у закладі працюють спеціалісти, але добре було б залучити ще й громадських психологів. Маємо надію, що відгукнуться на наше прохання волонтери-психологи, і надалі ми проводитимемо цю роботу вже разом», — розповіла пані Марія.

Для довідки.

Акція «Блокпост Милосердя» безтермінова, вона триватиме доти, доки в Україні продовжуватимуться бойові дії. Тому такі «блокпости» чекають тих, хто хоче підтримати, допомогти. Щонеділі бажаючі збираються на 10:00, кожного разу в різних бібліотеках.

Знайти всю необхідну інформацію, поставити свої питання можна у відкритій спільноті «Недільний Обід У Шпиталі».