«Подводные камни» ПФУ для переселенцев: как быть?

Юлия Гладышева, 06.06.2016 20:24 1958

В последнее время законодательство все чаще удивляет нас новыми нормами, вследствие внедрения которых страдают, как правило, рядовые граждане Украины, не защищенные депутатской неприкосновенностью, огромными личными сбережениями на банковских счетах etc. Для того, чтобы помочь незащищенной группе населения, которой являются ВПЛ из зоны проведения АТО и аннексированного Крыма, я подготовила материал, который сможет стать руководством к действию для тех, кто пока не представляет, каким образом можно отстаивать свои права.

17 марта 2016 года вступило в силу Постановление Кабинета Министров Украины от 14 марта 2016 года «О внесении изменений в некоторые постановления Кабинета Министров Украины». Итак, некоторые, основные моменты, которые со вступлением в силу вышеуказанного постановления с 1 июля 2016 года затронут права пенсионеров ВПЛ:

— начиная с 1 июля 2016 выплата пенсий (ежемесячного пожизненного денежного содержания), всех видов социальной помощи и компенсаций, пожизненных государственных стипендий за счет средств государственного и местных бюджетов, средств Пенсионного фонда Украины, фондов общеобязательного государственного социального страхования, предназначенные внутренне перемещенным лицам, осуществляется через счета и сеть учреждений и устройств публичного акционерного общества «Государственный сберегательный банк Украины»;

— Для идентификации получателей пенсий, которые являются внутренне перемещенными лицами, и обеспечение выплаты им пенсий осуществляется эмиссия платежных карт, которые одновременно являются пенсионным удостоверением, с указанием на них графической и электронной информации о владельце и его электронной цифровой подписи;

— Срок действия карточек, которые одновременно являются пенсионным удостоверением, устанавливается до трех лет при условии прохождения физической идентификации клиента в учреждениях публичного акционерного общества «Государственный сберегательный банк Украины «первые 2 раза каждые шесть месяцев, в дальнейшем — каждые 12 месяцев.

— За відсутності проходження фізичної ідентифікації одержувачів пенсій публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» зупиняє видаткові операції за поточним рахунком до моменту звернення клієнта та щомісяця повідомляє Мінфіну.

Т. е., как вы уже смогли понять из прочитанного, облегчения жизни для вас не предвидится.

Проанализировав сложившуюся ситуацию, земляки пенсионеры со статусом ВПЛ, понимая, что очень многие из вас скоро столкнутся с проблемными моментами получения пенсий, с учетом вступления в силу Постановления Кабинета Министров Украины от 14 марта 2016 года «О внесении изменений в некоторые постановления Кабинета Министров Украины» (ссылка на Постановление:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/167−2016-%D0%BF), советую вам попробовать обжаловать вышеуказанное постановление в суде. Для этого я подготовила образец искового заявления.

Основания для признания вышеуказанного Постановления в части внесения изменений в Постановление КМУ от 5 ноября 2014 р. № 637 (я, подчеркиваю, что я работала только в этом направлении, т. е. в направлении признания незаконным не всего Постановления, а в отдельной его части, а именно в той, что в частности, касается обязанности пенсионера ВПЛ получать пенсию только в Ощадбанке, проходить там же раз в какое-то время идентификацию и все, что с этим связано) в моем образце заявления, я думаю, что далеко не исчерпывающие. Но и этих оснований будет вполне достаточно для обращения в суд.

С вопросами, которые касаются размера и реквизитов уплаты судебного сбора, вы можете ознакомиться на сайте http://oask.gov.ua/node/12.

Окружний

адміністративний суд

міста Києва

01601, м. Київ,

вул. Петра Болбочана,

8, корп.1

Позивач: _______________________

(ПІБ)

адреса:_______________

_____________________

тел. _________________

Відповідач: Кабінет Міністрів України

01008, м. Київ,

вул. Грушевського, 12/2

ПОЗОВНА ЗАЯВА

(у порядку ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України)

Про визнання незаконною і нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 2016 р. № 167 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» в частині внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 637

(публікації Постанови Урядовий кур'єр офіційне видання від 17.03.2016 № 51

Офіційний вісник України офіційне видання від 29.03.20162016 р., № 23)

Я є пенсіонером та згідно довідки від________, яка видана______________________ внутрішньо переміщеною особою. 01.06.2016 року я, з офіційного сайту Верховної Ради України: rada.gov.ua (посилання на конкретну сторінку —http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/637−2014-%D0%BF) дізнався, що відбулася остання редакція Постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 637 у редакції від 17.03.2016, здійсненої на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 2016 р. № 167 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Враховуючи те, що я пенсіонер та маю статус внутрішньо переміщеної особи (надалі - ВПЛ) я є суб'єктом правовідносин, до яких буде застосована Постанова КМУ від 14 березня 2016 р. № 167 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» — (надалі оскаржувана Постанова), а тому, згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України маю право оскаржити її у порядку визначеному цією статтею КАС України.

Частини 3 — 5 оскаржуваної Постанови стосовно внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» я вважаю незаконними з наступних підстав:

1. В п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» є вичерпаний перелік повноважень КМУ у сфері соціальної політики, до якої віднесено й здійснення пенсійного забезпечення громадян. І в цьому переліку повноважень КМУ не закріплено право Відповідача своїми актами встановлювати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення і організацію та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення, адже ці правовідносини, згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. Отже, закріпивши в частинах 3 — 5 оскаржуваної Постанови стосовно внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» положення щодо порядку забезпечення, організації та здійснення пенсійного забезпечення ВПЛ, Відповідач, всупереч приписам п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», вийшов за межи своїх повноважень.

2. У ч. 2 ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням та організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з чого знов-таки впливає, що Відповідач, закріпивши в частинах 3- 5 оскаржуваної Постанови, положення щодо порядку забезпечення, організації та здійснення пенсійного забезпечення ВПЛ, вийшов за межи своїх повноважень.

3. Частиною 2 ст. 45 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» закріплено, що пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону і з цього приводу Закон не встановлює для пенсіонера будь-якого обов’язку вчиняти будь-які дії, щодо підтвердження того, що пенсіонер не помер, а вже тим більш ходити раз на півроку, або на рік і т. д. для ідентифікації в Ощадбанк, що закріплено всупереч цьому, в оскаржуваній Постанові.

4. Частиною 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія виплачується за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок, тобто Закон дає пенсіонеру право вибору обрання банківської установи, через яку йому буде зручно отримувати пенсію, а оскаржувані частини оскаржуваної Постанови, окрім того, що вона прийнята з перевищенням своїх повноважень Відповідачем, це право скасовують, зобов’язуючи пенсіонерів ВПЛ отримувати пенсію лише через відділення Ощадбанку України та ще й ходити до нього на ідентифікацію.

5. Статтею 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено перелік підстав для припинення і поновлення виплати пенсії і в цьому переліку не має підстав зупинення виплати пенсії на підставі того, що пенсіонер не з’явився для ідентифікації у відділення Ощадбанку раз на рік, або півроку і т. д., до чого зобов’язує його ч. 3 оскаржуваної Постанови, та у разі не проходження такої ідентифікації встановлює підставу для зупинення виплати за поточним рахунком пенсіонера. Пунктом 5 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що окрім переліку підстав для припинення виплати пенсії, закріплених у цієї статті, виплата пенсії може буди припинена в інших випадках, встановлених законом, саме законом, а не підзаконним актом, що зроблено Відповідачем.

6. Статтею 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», який по відношенню до ВПЛ є спеціальною нормою права, визначені повноваження Кабінету Міністрів України з питань забезпечення прав і свобод ВПЛ, в переліку яких також не має права Кабінету Міністрів України встановлювати своїми нормативними актами положення щодо порядку забезпечення, організації та здійснення пенсійного забезпечення, що було зроблено оскаржуваною Постановою. Навіть п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», який передбачає, невичерпаність, встановленого цією статтею переліку повноважень КМУ, не передбачає вищезазначеного права Відповідача, тому що таке право, насамперед, відсутнє у Законі України «Про Кабінет Міністрів України» та у Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з котрих, перший Закон — взагалі є правовою підставою діяльності Відповідача, а другий Закон — це один з основних Законів, на яких базується Законодавство України про пенсійне забезпечення.

7. Статтею 14 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» заборонена дискримінація ВПЛ та встановлено, що: внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами. Виходячи, з аналізу цієї статті та статей 45, 47, 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яким закріплені: довічний строк виплати пенсії, можливість вибору пенсіонером установи банку через, яку він буде отримувати пенсію, підстави припинення та поновлення виплати пенсії, то положення частин 3 — 5 оскаржуваної Постанови щодо здійснення пенсійних виплат ВПЛ виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», обов’язку ВПЛ проходження ідентифікації в установах публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та можливості зупинити виплати у разі не проходження ВПЛ такої ідентифікації, прийнятої Відповідачем з перевищенням своїх повноважень, є ні що інше, як дискримінація ВПЛ.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 22 Конституції України, ч. 3 ст. 4, ст. 5, ст. 45, ст, 47, ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», ст. 10, 14 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», п. 1 ч. 2 ст. 17, п. 1 ч. 3 ст. 18, ст. 19, ч. 1 ст. 94, ст. 104, 105, 106,171 Кодексу адміністративного судочинства України.

П Р О Ш У:

1. Відкрити провадження в адміністративній справі за цією позовною заявою.

2. Визнати Постанову Кабінету Міністрів України від 14 березня 2016 року № 167 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» в частині внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 637 незаконною і нечинною.

3. Вирішити питання щодо присудження на мою користь суми, здійснених мною судових витрат.

Додаток:

1. Копія мого паспорту;

2. Копія мого пенсійного посвідчення;

3. Копія довідки про взяття мене на облік, як ВПЛ від_______р.;

4. Документ про сплату судового збору;

5. Копія публікації оскаржуваної Постанови КМУ в газеті «Урядовий кур'єр».

6. Копія цієї заяви з додатком у копіях для Відповідача.

«____» червня 2016 р. ______________ ___________________

(Ініціали, прізвище)

Редакция сайта не влияет на содержание блогов и не несет ответственности за мысли и взгляды, которые авторы выражают на страницах «ДонПресс»