Вадим Підручний, випускник суворівського училища і син військового комісара, міг обрати будь-який вищий військовий навчальний заклад, зекономити час, щоби прискорити військову кар'єру, але не зробив цього: він пішов на строкову службу, адже вважав, що справжній офіцер повинен бачити життя очима солдата. Через декілька років, коли почалася війна, виконуючи головне завданя командира, прикордонник зробив неможливе: попри провокації, обстріли, бої та оточення, вивів усіх своїх підлеглих живими і без важких поранених.